Зіронько, моя ти ясна,
Чому очі опустила?
Не зігріло тебе щастя?
Чи любов його не щира?
Обіцяв великі гори,
Доки в тебе залицявся.
І кохання було море,
Поспішив, рано зізнався?
Він поважає лиш себе,
Бо великі кошти має.
Його любов у мить пройде,
Смуток той в душі лишає.
Може іншу побажає?
Хоч з тобою шлюб законний.
Бо ціни тої не знає,
Не здолають страх ікони.
-Бережіть себе, дівчата,
Не приносять щастя гроші.
Краще гарну любов мати,
Не туманять вас і сльози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Валентина Ярошенко