Хто слухав Сина —
той слухав Отця!
Сину Божому і Матері Сина Божого
з трепетанням і любов’ю
присвячується
Як хто вернувсь додому
І з інтуїції і як
бува
з великої утоми
Й впала зима
і вздріла в ніс — весна сама
і діамант
що ще не жив — в томах —
просто із серця
вийнявсь діамант
кришталь завідзігоривсь в домі
і впав
ніби він з світлом
вритим у
свідомість
так ніби він ще —
дещо —
усвідомив!
ніби я сам
і між землею й небесами
їх написав
Любові словеса
й недоуміючі в своїх часах —
так сприйняли б ...
і як би їх
глибінь ввібрала б
вглиб?
а то ж Вона!!
земна краса —
взята була на Небеса
такого свята в Небесах
такого відгуку в сонцях!
й такого відгуку в серцях...
ніхто з раніше взятих — не досяг!!!
Ось яку музику
і розуміють більш наступні —
діждатись музики
в незримі крила і незримі ступні
втікає музика
ох в суті
діждатись музики
і таку музику
повідчувають більш — наступні!..
і в слуханні —
лиш якість слуху
і віра — з слухання
й живий стрибок для духу
і виліт — духу!
06.04.2021,
07.04.2021, свято Благовіщення,
з причастям
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович