ARS POETICA


Те,  що  я  тут  говорю,  поезією,  згоден,  не  є.
Бо  вірші  дозволено  писати  зрідка  і  неохоче,
Під  нестерпним  примусом  і  тільки  з  надією,
Що  добрі,  а  не  злі  духи  вибрали  нас  знаряддям.
(С)  Чеслав  Мілош


Якби  міг  не  писати  не  писав  би  
Ані  хореїв  ані  ямбів  
Ані  дактúлів  ані  анапестів
Але  ж  душа  моя  на  перехресті

Одвічно  розіп’ята  і  м’ятежна  
Мінлива  п’яна  та  необережна
Чогось  шука  хто  зна  чого  ?
Напевно  імени  свого

Якихось  дивних  вищих  сенсів
Натомість  в  плетиві  інерцій
Де  не  знаходить  ані  ноти
Окрім  вселенської  скорботи

Окрім  глупóти  і  печалі
А  далі  все  знов  по  спіралі
І  котиться  Сізіфів  камінь
Твоє  лице  в  віконній  рамі  

Мене  втіша  
Твоя  любов  переважа
Мого  учнівського  вірша
Всеваготу  моїх  амбіцій

Люблю  тебе  моя  царице
Ти  діамант  мого  ножа  
І  я  це  завжди  поважав  
Бо  пристрасть  вироста  із  криці

07.04.2021

*  Авторство  світлини  обрамлення  -  Sascha  van  der  Werf  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Той,що воює з вітряками