Розсипались у лісовій траві
Солодші меду розові позюньки*,..
Серед листків такі дрібненькі,
Такі малюсінькі-манюнькі…
Їх ми збираємо малі,
Бо дітки завжди ближче до землі.
Скляний стаканчик стограмовий
На сонці гранями переливав,..
А я солодкі крапельки медові
Через одну до рота клав…
* позюньки (з білецького говору) -суниці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Ivan Kushnir-Adeline