Не знаходжу потрібних слів,
Щоб потішить в горі родину.
Хай потішить Господь Святий, -
Знає Він, як втрачати Сина.
Разом з вами сумую теж.
Не знайомі, та плакать хочу.
Все ж потіштесь: в небо без меж, -
Каже Бог, - дітей Своїх вводжу!
Принесіть до Отця плачі,
До Господніх впадіть обіймів, -
Понесе з вами болі всі.
Й Він колись розлучався з Сином.
Не сумуйте, утріть сльозу,
Син ваш, друг – у небі співає!
Зачекайте на зустріч ту,
Вірний Бог її обіцяє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Лілія Мандзюк