Я знаю, як любив чарівнй сад,
Що слав так любо ніжні аромати
І у думках предбачених порад
Любязно дарував земні карати
Солодкий смак розносив дивину
До тонкощів, даруючи нам радість
І ніжно відчували ми красу -
Це сяйво вирувало, ніби святість
А потім в далі сміло мене вів,
Ласкавий промінь обіймав за плечі,
Тоді здавалось, ніби він хотів
Мені сказати щирі, милі речі
А серце відчувало вже весну
І руки так тягнулись до світанку,
Щоби побачить ранішню росу,
Яка ховалась в звабливім серпанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик