Казав я голубу: «Лети здобути
На широчіні урожайних нив
Магічну квітку, щоб любов вернути».
«Далеко!», – голуб відповів.
Орла просив я: «Дай мені підмогу,
Дістань для серця з неземних джерел
Вогонь, – спалити смуток і тривогу».
«Високо це!», – сказав орел.
Я коршуна благав: «Із серця сміло
любов ти вирви втрачену, однак
Залиш надію, що іще вціліла».
«Вже пізно!», – відказав коршак.
François Coppée
Les trios oisaux
J’ai dit au ramier: – Pars et va quand meme,
Au dela des champs d’avoine et de foin,
Me chercher la fleur qui fera qu’on m’aime.
Le ramier m’a dit: – C’est trop loin!
Et j’ai dit a l’aigle: – Aide-moi, j’y compte,
Et, si c’est le feu du ciel qu’il me faut,
Pour l’aller ravir prends ton vol et monte.
Et l’aigle m’a dit: – C’est trop haut !
Et j’ai dit enfin au vautour: – Devore
Ce coeur trop plein d’elle et prends-en ta part.
Laisse ce qui peut etre intact encore.
Le vautour m’a dit : – C’est trop tard !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: Валерій Яковчук