[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D-gKgDyySBQ[/youtube]
На морі штиль, ясна погода,
І хвильки лащаться до ніг.
Втекла за обрій десь негода,
Ненастрій вмить за нею втік.
Весна розчистила доріжки,
В права упевнено ввійшла.
Щоб не змочити босі ніжки,
Хвильки нещирі обійшла.
Захвилювалось раптом море:
За що зневага це така?
Цей гнів весна все ж переборе,
Вона стрімка, немов ріка.
Не ті вже раптом стали хвилі,
Зіб"ють із ніг в один момент.
І тут не скажеш, що безсилі...
Та не на це роблю акцент...
Уздрів тут вітер цю розмову,
До кого ж краще прихилитись,
Як знять напругу цю нервову?
Він так боявся помилитись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2021
автор: Н-А-Д-І-Я