[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n24BCHXB9V0[/youtube]
Серце туга моє крає
Плине сутінок один -
День зимовий заглядає
У шпарини між гардин.
Тільки стука в шибку вітер
Закружля сніжинок гурт
Лиш дахи снігами вкриті
І нікого більше тут.
Морок віки міцно стулить
І тенетами пітьми,
Нагадає день минулий
Й справи іншої зими.
Знов прокинеться провина
Не загоєна й тепер,
Огорне, як хуртовина
Стисне душу до шпалер
Та здригнеться ненароком
Продих поміж пустоти, –
Тишу міряючи кроком,
Як майбутність ввійдеш ти.
Ти відкриєш тихо двері,
В чомусь білім наче в храм,
В чомусь, наче з тих матерій,
З чого шиють сніжний крам.
І розтане день зимовий
У бокалі для вина
За віконцем сонцем знову
В шибку зазирне весна.
На столі розквітнуть квіти,
З кухні запах потече
І тепло, як справжнє літо
Поцілунком обпече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2021
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)