Це життя, чи пісня доле
Із куточка на землі –
Мабуть все ж то Божа воля,
Народивсь серед полів.
Жайворонів спів дзвіночок,
Ластів'ятка у гнізді,
Притягальні в зорях ночі,
Коні милі в сні, прийдіть.
Золоте сільце у серці –
Ти зі мною назавжди,
Річки в надвечір'ї скельце,
Може стрінемось? Зажди...
Тополиний краю рідний,
Потопав тоді в садах,
А тепер незгоди, війни.
Їде дах, маячить крах.
Гроші так затьмили розум,
Спохватитися є час.
Не накличте дітям грози,
Вже земля, як та свіча!
30.03.2021р.
Сельцо златое в сердце
Это жизнь, иль песня доле
С уголочка на земле –
Видимо все ж Божья воля,
Родился́ среди полей.
Жаворонков колокольчик,
Ласточки журчат в гнезде,
Притяженье звёздной ночи,
Лошади, в трудах везде.
Эх сельцо златое в сердце –
Ты со мной навсегда,
Речки тёплой в блёстках тельце,
Встретимся ещё, видать?
Тополиный край мой сродный,
Утопал тогда в садах,
Несогласье нынче, войны.
Едет крыша, уж-то крах.
Деньги всё затмили разом,
Спохватиться бы тотчас.
Не накликать детям грозы,
Уж земля, как та свеча!
30.03.2021 г.
Авторский перевод с укр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2021
автор: Променистий менестрель