А може вітер

Порух  легенький
Спогади…  Я  і  ти…
Ті,  хто  лишився,  -  осиротілі  діти.
Шлях  поза  межі.
Спалено  всі  мости…
А  може  вітер…
Може  це  просто  вітер.

Птаха  кружляє.
Дивні  створіння  птахи.
Дзьобає  з  рук
І…  замикає  коло.
Може  з’єднала  птаха
Два  береги.
А  може  голод…
Може  це  просто  голод.

Бачу  тебе  я  
В  натовпі  між  людей,
Бачу  у  небі  
Обриси  ясні  тануть…
Кожне  видіння
Серце  моє  краде.
А  може  пам'ять…
Може  це  просто  пам'ять.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2021
автор: Валентина Курило