Гайнемо в ліс
Стежиною угору
Де вікова
Є башта світ прозорий
Земля жива
У первоцвітів очі
Такі яскраві
Й до життя охочі
Картини ці
Так западають в душу
Хоч і мовчать
Все ж чути їх я мушу
А башта ця
Стоїть кордоном в часі
Якийсь монах
Там може жив у рясі
Дививсь в вікно
В це саме різне небо
Про щось як ми
Замріявся в потребі
І проліски
На нього задивлялись
Він споминав
Дитинство в річці ялик
А зорі в ніч котилися в пів неба
Він точно знав
Від ялика лиш ребра
Матусі ніц
І Татуся немає
У зорях десь
Господь про все він знає
Я спохвативсь
Усі за башту зникли
Повторне все
Як і життєві цикли
28.03.2021р.
Башня
этюд
верлибр
Бежим все в лес
Тропинкою навверх
Где вековая
Есть башня мир прозрачный
Земля живая
В подснежников глаза
Такие яркие
Желающие жизни
Картины эти
Так западают в душу
Хоть и молчат
Все ж слышать их я должен
А башня эта
Стоит границею во времени
Некий монах
Там может жил в рясе
Смотрел в окно
В это самое разное небо
О чём-то как и мы
Замечтался недвижен
И подснежники
На него засматривались
Он вспоминал
Детство в реке ялик
А звезды в ночь катились в пол неба
Он точно знал
От ялика лишь ребра
Мамочки уж нет
И Папаши тоже
В звёздах где-то Господь
Обо всем Он знает
Я спохватился
Все за башнею исчезли
Повторно все
Как и жизненные циклы
28.03.2021 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2021
автор: Променистий менестрель