Ві́три весня́ні, палки́ми наско́ками,
Струмочками змили пожу́хлі сніги́.
Руча́ї злили́ся в бурхли́ві потоки,
А річка забула, що є береги́...
Хли́нули во́ди, нестримно, в поля́ !
Лу́ки скорились, відда́лись, розли́ву.
В бу́рних потоках, втону́ла земля !
Не може противитись ша́лу прили́ву !
Виру́є ріка́, розмела́ береги́ !
Вода розлила́ся, гладі́нь неозо́ра !
Долина ріки́, заливні́ї луги́,
Все оберну́лось в безкра́йнєє море !
Бе́рег дале́кий, згубився в тумані.
О́бриси йо́го, ген-ге́н, в далині́...
Люди, давно́ вже, поли́шили са́ни
І, як один, пересіли в човни́ !
Ось човен пливе на базар, з провіа́нтом...
З копицею сіна, ледь ба́рка повзе.
Під білим вітри́лом - святкова шала́нда!
Госте́й, на весілля, з пісня́ми, везе !
По́ряд із нами, вели́чно і пи́шно,
Пливе́ плоскодо́нка, мотором грими́ть.
В ря́сі блиску́чій, кожу́хом укри́вшись,
Ба́тюшка, гордо, в мото́рці сидить.
Гі́лки кущі́в височа́ть із води,
На гі́лках - горобчики, со́нечку ра́ді !
Там, де ще вчо́ра, видні́лись сліди́,
Щука в траві́, причаї́лась в заса́ді !
Хлопчи́сько при справі, в мисливських чобо́тях,
Тихе́нько, чату́є в поро́слій мілі́.
З остро́гою ви́брався він на охо́ту,
Полює, на щук, що в траву́ підплили́ !
Наш дім на окі́ллі, омитий з всіх бо́ків,
Це острів, відтя́тий водою в села́...
Рі́чка, в ті ро́ки - чисте́нька й глибо́ка,
На всю широчі́нь, навкруги́ розлила́сь...
За пле́сами вод, постає́ божий ді́м.
Під небом весняним, там ку́поли сяють .
Служба Госпо́дняя пра́виться в нім,
На Паску, Вели́кодні Дзво́ни лунають !
Дзво́ни Вели́кодні, радісні, чисті
Над талими во́дами, хвилями пли́нуть.
І з многово́дними хви́лями, чистими,
Вість, благода́тная, радісно ли́не !
[img]https://i.ytimg.com/vi/Rj9t0ifNgpw/maxresdefault.jpg[/img]
25.03.2021 р.
Фото : "https://sun9-27.userapi.com/c626626/v626626882/513db/e9KwT9XH2co.jpg"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909204
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2021
автор: Родвін