Бракує шепотінь

В  мою  весну  тендітну  тихо  стукав,
Як  краплі-перли  юного  дощу.
У  подумках  душі  тягнулись  руки,
І  сонця  проникав  крізь  землю  щуп.

В  мою  весну  проходив  лабіринти.
Окрилений  ти  птахом  прилітав.
Гігантське  небо  квітло  гіацинтом
Були  у  тебе  тисячі  підстав.

В  мою  весну  вдихнув  ковток  повітря,
Насичений  співучістю  сплетінь.
І  досі  мариться  мені  те  світло,
Твоїх  бракує  теплих  шепотінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)