Коли тебе я люблю

Знай,  коли  тебе  я  люблю
стають  за  спиною  крила,
я  маю  над  силу  духу
і  світ  мене  манить:  "йди".
Я  в  собі  зневіру  гублю,
ладнаю  міцні  вітрила,
що  схоплять  стежини  руху,
піднявши  мої  сліди...

Коли  мене  ти  кохаєш
в  словах  і  обіймах  ніжних,
мій  світ  відчиняє  вікна
у  простір  без  дивних  меж,
я  в  собі  немов  зростаю,
хоч  ми  у  колонці  грішних,
де  сотні  ж  таких  безрадних,
що  прагнуть  любити  теж.  

Коли  я  на  тебе  злюся,
спиняється  світ  довкола,
зникають  тендітні  мрії
і  ніжність  моїх  думок.
Знайди  в  собі  сили  зрушить
моє  хвилювання  словом,
бо  в  тім  чоловіча  сила  -  
зробити  на  зустріч  крок.

Коли  я  тебе  дратую
ти  маєш  збагнути  всесвіт,
жіночих  гормонів  грання
й  буденність  цього  життя.
Бо  як,  коли  я  відчую,
що  ти  не  мені  озвешся?
У  чому  ж  тоді  кохання
і  серця  твого  биття?

Коли  світ  зупинить  подих,
твого  чи  мого  цвітіння,
тоді  вже  на  цих  сторінках
порожні  гучні  слова...
Лишиться  на  згадку  сполох  -
душі  особливе  вміння...
І  лячно,  бо  час  по  ріках
все  швидше  чомусь  сплива...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2021
автор: Людмила Мартиненко