Давай ти будеш дзвінкою струною,
А я буду басом.
Візьму й проведу по струнам рукою,
Думками, очима, гласом.
Давай розтоплю серце холодне,
Зігрію тебе і ввесь світ.
А хочеш, влаштую повстання народне,
Руками створю моноліт.
Давай ти будеш дзвінкою струною
Та басом мені вже не бути.
Театральна завіса стане стіною –
Одне одного нам більше не чути.
Не хочеш – не треба, що ще сказати.
Образами лиш не зівай.
Без басу й дзвінкої струни не зіграти,
Давай же тепер без давай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2021
автор: Андрій Лагута