Любови вкрай не вистача
Немов двосічного меча
На полі битви
Я дикий хорт мене женуть
Самотній звір що втратив суть
Мисливці вперто вслід ідуть
Посилюють гонитву
Куди й навіщо я біжу
Ніхто не зна
Яку зорю в собі ношу
Мов дзбан вина
І небо у моїх очах не голубе
Вогонь у погляді зачах
І жде тебе
Любови вкрай не вистача
Немов варязького меча
І нічим крити
Мені ліхтар твого плеча
Скільки б я віршів не мовчав
Ніколи і нічим не загасити
19.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2021
автор: Той,що воює з вітряками