Між капустою ширші рядки,
Нижні листя зморщені й гидкі.
Я зі шлангом малюю стежки
Й оббиваю з голівок пилинки.
Колір скрипу спробуй почуй,
Приголуб її по голівці
І одразу запах відчуй,
Заплющ очі і лист почни гризти.
І коли догризеш до «Айя!»,
Розкривається щелепа низько,
На зубах зацокоче маля,
Камінець витанцьовує слизько.
Больові відчуття — кривита,
Тягнеш щелепу, слідом і мізки.
Язиком, мов сліпе кошеня,
Перевіриш чи зуб той не тріснув.
А рядки вже в болоті ув'язли,
Босоніж краще ковзанки, знай,
Не так страшно в багнюку упасти,
Капустину зломи — наганяй.
І ще шланг-анакодна чорнява,
Щоб напір був, краєчок стискай,
Він такий задубілий від часу,
Спробуй сам розкрути та й замотай.
А в кінці все погано полито...
«Що за свині болото знайшли?
Йди у хату, візьми покривало
І бур'ян за ворота носи!»
І з тих пір помічник я ніякий,
Мене важко було надломить.
Спогад дачі: яєчки та сало,
Риболовля і раків ловить.
Олександр Кармишев
01.03.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2021
автор: Oleksandr Karmyshev