Раптовий дошик, міленький мжичить зранку,
Легенький шурхіт... чуть по останках снігу,
По склу краплини стікають й на фіранку,
Хоч в хмарах небо, та все ж несе він втіху,
Весна надворі, пробудяться фіалки.
Зима змирилась,тихенько відступає,
Хоч на останок завіяла снігами,
Та все ж в надії підсніжник виглядає,
Де не поглянь проталини й під ногами,
Мов усміхаються крокуси рядами.
Синенькі, білі й жовті подібні сонцю,
Приносять радість й натхнення всім поетам,
На серцы тепло,з мрією у віконце.
Погляну в небо - « Гей, привіт» скажу хмарам.
Води вже вилили не одне відерце.
Тож досить, уйміться, підтримайте ве́сну!
Хай сонячний, промінь приляже до землі,
А вітер, вмить рознесе радісну звістку,
Й відразу, на душі - стане добре мені,
Я всім, щиро бажаю -Доброго ранку!
15.03.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2021
автор: Ніна Незламна