[youtube]https://youtu.be/QvRUhRueaJs[/youtube]
[i]Ремейк на пісню
Ю. Візбора[/i]
За вікном блукає вечір опечалений
у весняному намоклому плащі,
ходить вітер як музика неприкаяний,
навіваючи мелодії дощів.
Я запізнююсь до тебе на побачення,
наче можна запізнитись на роки.
Ой, як дорого за втрачене заплачено
з того дня, як у життя ми боржники.
Не катуй мене ні жалістю, ні ласкою.
Якщо можеш, на прощання, усміхнись
і пробач мені за те, що стане казкою...
Може, я тобі пробачу теж колись.
Синій вечір заховається за хмарами,
та забуте почуття не гріє кров.
За вікном безпечне людство ходить парами,
обікрадене сьогодні на любов.
....................................................
Цілу ніч співає вітер пісню жалібну
і дощами ополіскує поріг,
навіваючи мелодію негадану,
опадає фальш-акордами у сніг.
Оригінал
Сигарета к сигарете, дым под лампою,
Здраствуй вечер катастрофы, час дождя,
Ходит музыка печальная и слабая,
Листья кружатся, в снега переходя.
Наш невесел разговор и не ко времени,
Ах, как-будто бы ко времени беда,
Мы так много заплатили за прозрение,
Что, пожалуй, обнищали навсегда.
Не пытай меня ни ласкою, ни жалостью,
Как ни странно, я о прошлом не грущу,
Если можешь, ты прости меня, пожалуйста,
Вдруг и я тебя когда-нибудь прощу.
Синий дым плывет над нами мягкой вечностью,
Чиркнет спичка, сигарета вспыхнет вновь.
За окном с зонтами ходит человечество,
Обокраденное нами на любовь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: I.Teрен