Наш цвіт

Коли  зникне  наш  спів  -  
Щезнемо  й  ми,  назавжди.
Щось,  можливо,  народиться  нове...
Та  це  вже  будемо  не  Ми.

Коли  зів"яне  наш  цвіт  -  
Залишиться  попіл  у  полі.
І  ехо  десь  у  лисих  горах
Про  радість  і  біль  Української  долі.

Можливо,  залишиться  спомин...
І  в  когось  в  очах  той  погляд  -  
Гіркіший  за  гіркий  полин,
А  в  когось  усмішка  і  останній  подих...

Хто  ми  такі?  І  де  наша  сила?
За  гріш,  ковбасу  -  продалися  чи  ні?
Чи  співаємо  ми,  чи  радіємо,  любимо,  вільні?
Від  тебе  залежить  Людино.
Від  тебе  залежить  усе  на  цій  Богом  даній  Святій  Українській  землі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2021
автор: DarkLordV