Так знов волаю в пустоту
і про жалі́ і про тривоги
а може й чимось проросту
на кра́ю всесвіту, чи Бога?
Змальовую словами дні
і зміст їх, так, як чую, бачу
відка́же ехом угорі?
на монологів рій юна́чий
Нема кінця співцям словесним
і їх сердечним коливанням
я знаю, слово не воскресне
воно і не горить бажанням
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Rimbaud