Чомусь мені стає все більше тісно…

Чомусь  мені  стає  все  більше  тісно
У  дріб"язках  мирської  суєти.
А  серце  хоче  заспівати  пісню.
І  щоб  душа  із  Всесвітом  на  "ти".

Щоб  день  прийдешній  зустрічати  рано.
Не  захлинатись  із  відра  незгод,
Напитись  сонця  -  трунку  від  омани,
Відчути  повінь  кришталевих  вод,

Майнути  теплим  вітром  над  полями.
Злетіти  вільним  птахом  у  світи
Та  обійняти  ніжними  руками
Весь  білий  світ  і  смуток  відвести.

Спинитись  на  хвилину  під  вербою,
Що  котиками  прагне  розцвісти.
Бо  котики  вербові  -  світ  любові.
Мені  колись  подарував  їх  ти.

Природа  вся  наповнена  цнотою.
Як  хочеться  пізнати  чистоти
Та  істини  -  до  болю  непростої...,
Щоб  вся  душа  із  Всесвітом  на  "ти".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2021
автор: Тамара Шкіндер