Шекспір Сонет 66 (переклад)
Від всього змучившись,бажаю смерті я.
Так важко бачити на паперті добро
І чесність вся занедбана сповна,
І чисту віру - вітром рознесло.
І досконалість тут лежить в пилу,
І честь дівочу вже зім'ято грубо.
І неміч силі посила хулу.
І все мистецтво- слів пустих облуда.
І дурістю зоветься прямота,
І ницість в масці мудреця,пророка.
І у натхнення стиснуті вуста-
І праведність на службі у порока.
Так гірко все,що бачу наяву,
Але є Ти - і я тому живу!
Tired with all these, for restful death I cry,
As, to behold desert a beggar born,
And needy nothing trimm'd in jollity,
And purest faith unhappily forsworn,
And guilded honour shamefully misplaced,
And maiden virtue rudely strumpeted,
And right perfection wrongfully disgraced,
And strength by limping sway disabled,
And art made tongue-tied by authority,
And folly doctor-like controlling skill,
And simple truth miscall'd simplicity,
And captive good attending captain ill:
Tired with all these, from these would I be gone,
Save that, to die, I leave my love alone.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2021
автор: Irкina