Тепера я один... Кохана залишила,
Немає друзів більш, а родичі втекли;
Зломилися зусиль мої слабенькі крила,
Що в небеса тягли надії всі мої.
Така лиха прийшла до мене нині доля,
Лишилося лише її прийняти всю
І випити свою бездонну чашу горя,
Аби віддати честь мінливому життю.
Чека на всіх людей моє страждання люте,
Воно не омине нікого із живих,
Бо це закон буття, яке було і буде.
Невдовзі прийде смерть, потішниця спокійна,
І забере мене до крайовини криг,
Де дні усі одні, де будучність надійна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2021
автор: