Одинокий журавель -
Хтось з нас Каїн, хтось Авель,
Шлях до рідного дому долає.
Він спокою немає,
Туга душу спопеляє
За батьківським домом,
Де батько старенький
Свого сина-журавля
Завжди виглядає,
Щоб розділити з ним
Хліба шматок і
Води живої ковток,
І вгамувати спрагу,
Яка тугою душу спопеляє.
Одинокий журавель -
Хтось з нас Каїн, хтось Авель,
Життєвий шлях свій долає
До Отчого Дому.
Там Отець наш Небесний
Для всіх місце має,
Хто гріх щиросердним каяттям
Свій змиває.
І най Господь
Нас усіх благословляє
На щасливе і гідне життя.
Лише у ньому повнота буття,
Бо він є " Я дорога, правда і життя. До Отця не приходить
ніхто, якщо не через Мене" ( Ів.14.6).
" Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку
людині не спало, те наготував Бог тим. що його люблять"
( 1Послання Павла до коринтян 2.9)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2021
автор: яся