Так, ми - ЖІНКИ і так велів Господь:
Жінка з ребра Адама має тіло,
Бо в кожній з нас - різномаїття нот
І кожна нотами виспівує так вміло.
І кожна з нас, щось має неземне,
І в кожної свої принади й рухи,
Бо кожна серце чоловіче не мине:
Його рятує від самотності й розлуки.
"Шукайте жінку! - кажуть мудреці -
Тільки вона в житті єдина, мила,
Тримає серце чоловіче так в руці,
На подвиги веде додавши сили!"
Так ми - ЖІНКИ! І все до наших ніг
Поклали королі і принци, і вельможі...
Бог таємницю із ребра створити зміг
І світ навряд чи розгадати її зможе.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2021
автор: синяк