крила кольору малахіт

пам'ятаєш,  ми  зайшли  у  єврейський  район
і  довго  дивились  на  люки  й  котів,
сонцю  тоді  бракувало  слів
нам  тоді  бракувало  пів
горнятка  чистого  йоду;
волога  білизни  стікала  в  траву,
оголені  тюлі  ховались  за  склом,
ми  ж  були  світлом  і  стали  тлом,
гусячим  пір'ям,    потім  крилом
небесного  дежавю.

зривали  "винайми  кімнат"  з  цеглин
пірнали  й  пірнали  у  спрагле:  "будь"
ми  були  певні,  що  наздоженуть
хвилини  мовчання,  вічність  секунд
і  стягнуть  у  морок  та  глиб.

в  той  день  сонце  мліло  між  нами  і  в  нас
в  той  день  ми  відвідали  сотню  дахів.

я  б  прирівняла  нас  до  птахів
з  крилами  кольору  малахіт,
що  воскресають  не  раз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: дівчина з третього поверху