Мов ніж у спину ті слова,
Що говорив він без упину.
Ті докори були їдкі…
Ще й від коханої людини…
Нерви – натягнута струна,
Котру розірве за хвилину.
Огидно чути ті слова…
Ще й від коханої людини…
І сльози капають з очей –
Солоні миті і години.
Як боляче, пече душа…
Ще й від коханої людини…
Зібрала речі і пішла –
Образа точить серце вміло.
Не думала, що так втече…
Ще й від коханої людини…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2021
автор: