МОЄ ЯНГОЛЯТКО…. МОЯ НАЙБІЛЬША РАДІСТЬ, І НАЙГІРКІШИЙ БІЛЬ….

Відлітала  душа  до  Бога,
З  цього  гіршого,  блудного  світу.
Щоб  осяяти  ту  дорогу,
По  якій  я  ще  маю  ходити.
Кажуть  ангела  в  рай  потрібно,
Щоб  у  Божий  руках  спочити.
Тебе  вибрав  Бог  моя  доню,
Щоб  зорею  мій  шлях  світити.
І  ніщо  не  загоїть  серце,
І  ніщо  не  заповнить  пустку.
Я  люблю  тебе  янголятко,
Хоча  й  так  відпустити  мушу....
Я  знаю,  в  небесах  тобі  краще,
Прошу,  Боже  мене  простити.
Просто  доки  я  буду  жити,
Біль  той  буде  мене  ятрити.

Надія  Білик

4.10.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2021
автор: КОЛЮЧКА