СМІЯЛАСЬ ЛЬОДОМ РАДІСНА ДЕСНА

 Лиш  замаячила  на  обрії  весна,  
Прозоре  небо  сонцем  засвітилось,
 Сміялась  льодом  радісна  Десна  –  
Здалась  таки  зима  весні  на  милість.  
В  льоди  закована,  скучала  за  Дніпром,  
Терпляче  на  побачення  чекала,  
А  скресла  –  сколихнув  її  погром,
 Заворушились  льодяні  дзеркала.  
А  коли  сонечко  крихкий  розтопить  лід,  
То  перетвориться  Десна  тоді  на  море,  
Й  чекатиме  на  журавлів  приліт
 І  на  вечірні  комарині  хори.
А  зараз  ще  Десна,  немов  німа,  
Все  мріє  птахів  з  гідністю  зустріти,  
Під  льодом  вже  останні  дні  дріма…  
Проснеться  –  й  раді  їй  дорослі  й  діти.  

Ганна  Верес  (Демиденко).́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Ганна Верес