Люблю зиму

Хтось  любить  літа  зеленаві  коси,
Хтось  –  осені  пожежу  золоту,
А  хтось  -  весну,  дзвінку  і  стоголосу,
А  я  люблю  зимову  самоту.

Нехай  хоч  трішки  снігу  на  дерева,
На  мокрі  і  покручені  гілки.
Калюжі  чорні  зблиснуть  кришталево,  
І  побіліють  стоптані  стежки.

Затихне  гомін  стомленого  птаства.
Навколо  тиша…  Всюди  рівний  сніг…
Яке  це  щастя  –  серед  снігу  царства
Одну  прокласти  з  тисячі  доріг!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Тетяна Мошковська