Біжить швидка річка в океан,
В глибоку синь, де не видно дна.
А гори сріблить сірий туман,
Йде, крокує молода весна.
Привітне сонечко ласкає,
Ніжить усіх нас своїм теплом.
Так шанобливо зігріває,
Збирає за святковим столом.
Вітер, вербі коси заплітає,
Так красиво її чепурить.
Сніг поволі в річку стікає,
А нас тривожить ця чудна мить.
На лугах проліски біліють,
Малюють дивовижне панно.
Вербові котики вже зріють,
Вони із бруньками заодно.
Весняний день вже не маліє,
А зелений ліс стиха шумить.
Сонечко тепло кругом сіє,
І серця невтомно золотить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906474
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2021
автор: Віктор Варварич