Знов душа летить у неба синь



Знову  дзвін  лунає  над  селом…
Знов  серця  печаллю  покриває.
Кожного  торкається  крилом.
На  очах  сльозиночькою  сяє.

Знов  чиясь  душа  злітає  в  синь,
Звільнена  від  всіх  турбот  на  світі.
Боже  милий,  там  її  зустрінь.
Дай  притулок  із  Тобою  жити.

На  землі  закінчився  вже  шлях,
Боже,  Ти  пробач  усі  пороки!
Тіло  з  праху  знов  вернеться  в  прах,
А  душа  між  хмар  продовжить  кроки.

Буде  жити  в  спокої  вона
І  на  землю  із  небес  дивитись.
Хай  свята  їй  музика  луна,
Благодать  Господня  буде  литись.

Хай  селом  лиш  в  радість  лине  дзвін!
Сповіща  –  в  цей  світ  прийшла  дитина!
Хай  живуть  на  щастя  дочка  й  син,
Праведності  вчаться  вона  й  він
І  зростає  Божа  Україна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Валерій