СВІТИ ЗІРОНЬКО МОЯ

Згорає  день  у  полум'ї  заграв
Він,  не  прийде  сюди  більш  ніколи.
Полетів  ,  білим  птахом  поміж  трав
Зажурилися,  гори,  і  доли.

Зійшла,  зірка  у  надвечір'я
Сказала:  Добрий  вечір  ,земле!
Осяяла,  ясним  світлом  подвір'я
Жду,  у  саду  тебе  моя  леле.

О  світи,  світи  зіронько  моя!
Наспівай,  веселу  співанку.
У  Всесвіті,  я  душенька  твоя
Заколиши,  мій  сон  доранку.

Я,  не  можу  заснути  ніяк
У  самоті  ,  згораю  як  свіча.
А  брат,  місяць  немов  би  маяк
В  країні  ,мрій  мене  зустріча.
М  .Чайківчанка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: Чайківчанка