Оглянься, хоч і кажуть, що не варто...
Любов чекати в спогадах все - марно,
Так і пішли ми по житті окремо
І нерозгадані лишили теореми.
Мине зима, знову настане літо,
Ти принесеш напевно іншій квіти,
Я не всміхнусь ні серцем, ні душею
І ти мене не зватимеш своєю.
Я знаю, що й твоя душа боліла,
А серце і мені щось шепотіло,
Самі себе ми віддали на муки,
Щоб мерзнути у холоді розлуки.
Самотніми і довгими ночами
Стоятиме наша любов між нами,
Чи дорікатиме, що зрадили ми мрію...?
Бо в душах лиш холодний вітер віє.
Галина Грицина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: синяк