ось він гуляє парком
ось його постать зникла.
що ж це мені так жарко?!
кажу собі я: дихай
вдихом на повні груди
видихом в чорну землю
ніби коханий всюди
в'ється барвінком, хмелем
стелеться, обвиває
тіло моє плющами...
/вишня посеред гаю/
перекипіли чари?
переварилось зілля?
дзеркало не прозоре?
ягоди переспілі
дикої мандрагори?
я з ним в одному ліжку
я з ним одне коріння
осінь збирає збіжжя
/малоросійська відьма/
вдих – і квітують квіти
видих – літають бджоли
тіло моє на вітрі –
плідне родюче поле,
буйна трава зелена...
я так не можу більше
лийте, дощі, на мене
і проростайте, вірші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2021
автор: