*** *** ***
Що просто в серце колись ранять —
Нам не уникнути стріл гострих любові,
Як від накресленого нашого кохання,
Нам нікуди не дітися від цього в собі.
Вони летять здаля шаленим поглядом,
Щоб душу нашу тихо щастям обпалити —
Трепетом серця зігрівши молодість років
Й любов'ю намагаючись у старості зморити.
І заподіюють вони якось біль згадок —
Такий любові божої життєвий є уклад,
Бо покохавши раз, як не старайся більше
Та не втекти від насолоди стріл оцих назад.
Амур їх сіє, ненаситно, крізь наші роки,
Не спостерігаючи на сум своєї праці,
І стріли ці, як не тверді, ламаються завжди..,
Бо в них лише тягар кохання в часі!
---------------------------------------------
25.09.2017-15.02.2018;
Paris (St.Denis-Univer / "C.P")
============================
https://uamodna.com/articles/ilaquo-amura-strilyiraquo/
============================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Катинський Орест