Життя її, як стрімка течія річки,
Де забагато порогів, перепонів,
На жаль, де в вирії, часто рвалися стрічки,
Стрічки надій, мрій, жаданої любові.
В хворобах, муках та все ж вивчала мови,
Слова плекала… з материнським молоком,
І перед нею схилялися діброви,
Рядки писемності спліталися вінком.
Велика праця - написати підручник,
У спадок залишила, для нас з вами,
Щоб прочитав, її кожен шанувальник,
Уміння, майстерність, передать словами.
Про історію давніх народів сходу,
Вона - навчала любити Батьківщину,
І завжди прославляла землю,рідний край,
Та пісня, про сорочечку білу- білу,
Де нИтки переливались, як водограй,
У ній настанови, як прожити життя.
Тепер й навІки, буде жити серед нас,
Те кожне слово, її патріотичне
Що з цвітом, весняним залягло у серцях.
І шанування до людей святе, вічне
Що в творах, мелодійних возвеличує,
Навчає - мудрості, любові, як нам жити.
25.02.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Ніна Незламна