З випадковими – яскравою й племінницею,
За столом загальним каву пили разом.
…Тітка, лихослів.ям злим і руйнівни́цьким
Крила татуся дитини гостро й в'язко.
А дівча (татусь пішов від них рік то́му)
Наголошувала, що з ним – в скайпі, й бачиться.
Та сестра йї мами, на це, наче, ломом,
Й ще брудніше обзивала зятя кля́чами…
Я спитавсь: «Навіщо – батька, в очах доньки?..»
Тітка ж на таке – ще більш ….за хрін й Японію…
А мала́, переді мною вибачалась
За ту тітоньку свою, і вибачалась…
26.02.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2021
автор: Юхниця Євген