Чоловіки, які зі мною кохалися,
потім мене ненавиділи, боялися,
звали чи королевою чи одурою,
в хащах густих зникали мого минулого;
в хащах густих зникали... і поверталися
чоловіки, що просто зі мною гралися;
жеврів на небі місяць останнім спогадом,
плутав стежки-дороги гостям непроханим;
плутав стежки-дороги, як чортик Гоголя;
кожному з них я досі ввижаюсь голою;
а забажали б знову зі мною близькості -
чортополох між нами одразу виріс би;
чортополох між нами - дротами, ґратами,
схочуть мені наснитися - я не спатиму;
чоловіків із йменням єдиним - Привиди -
не захотіла б ще раз в житті надибати;
не захотіла б жодного швидкоплинного,
був він чугайстром, звіром чи надлюдиною;
та за одне я їм від душі подякую:
чоловіки
навчили
мене
не плакати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: