Серце — це духовне око
...Тоді серце такої людини наповниться тихою святою радістю і безмежною любов’ю до Бога і всього Божого.
Молитва стає для неї мовби диханням, вона повторює ім’я Бога безперестанно, як каже пророк Давид: «Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм» (Пс. 118, 103).
Не складно зрозуміти, що буде виливати з себе таке серце. За свідченням праведних, тоді для людини молитва стає великою радістю, бо вона немовби поринає в Богові та ніби сама стає часткою божественного.
Серце наповнює якийсь невимовно радісний світ, лагідність і любов до всіх. Хочеться всіх обійняти та кожному зробити щось добре,
поділитися тією святою небесною солодкістю.
Які то величні прекрасні переживання.
Чисте від гріховності серце також здатне бачити (відчувати) Бога,
як чисте око спостерігає й бачить світло.
Серце — це духовне око,
яким ми споглядаємо невидиме для наших чутливих очей і неосяжне для розуму.
Наскільки серце чисте, настільки воно здатне до духовного споглядання.
(З сайту ДивенСвіт)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович