Часто ми собі казали, коли сніг чи дощ періщив, - бігали, перемагали, досягали, а навіщо? Були перші у фіналі, сходинки були найвищі, всі аплодували в залі, є медалі, а навіщо? Дім великий, та самотній, на душі багато тріщин, можна жити і до сотні, та забутими, навіщо?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906121
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2021
автор: Олег Князь