Богословіє Тройці ( Чи виломиш всіх з імітацій з прози…)

             Поема


                                                 Тройці  Святій  присвячується


Чи  виломиш  
всіх  з  імітацій
з  прози
чому  Ти  вилами
узяв
морозів
цю  зиму
і  поки  я  є
сколупує
виломує  —
являє
в  поезії
це  богослів’я  Тройці
мов  в  небо  хоче  —
штанга!
да,  як  приємно  їй  —
там  бути


Господи,  та  це  —  залізно
хоча  б  залізом
справжнє  чути!
ні,  люди  —  шланги...
більш  в  імітації...
начальство  —  в  еміграції  вже  —
в  імітації...


Господи,  дай  мені
ще  більш  любові
й  більш  жалю
то  закричу
я  добре  знаю
що
усе  Життям  роблю  —
усе  життя  —  ось  цим  Життям  
роблю
молюсь
вмоляю
вже  й  проглядає
та  не  штани  —  Тебе  люблю
терплю
цей  невесняний
в  підштанниках
від  грудня
до  сьогодні
люд


Ти  —  Бог
це  дух  мій
а  світ  —  
лох
без  духу
та  й  насідають
із  усіх  усюд!


хто  з  евтаназії
хто  із  прострації
хто  з  еміграції
між  життям  й  смертю  імітації...
хто  з  смерті
і  з  дегенерації
і  проглядаєш  Ти  —
і  всіх  люблю...
а  всіх  виломлюю
і  всіх  люблю
і  випоумлюю
й  нашумовлюю
і  в  тиші
напоумлюю  —
й  ще  більш  люблю...


а  вони  йдуть  на  ту  чи  ту
енергетичную  палю...


я  думав  хмари
їх  поллють
я  думав  —
небеса  зблюють!
ти  їх  знімай
люди  ж  ідуть
люди  ж  —  присядуть
на  енергетичну  більш  палю...


зніму
якщо  їх  полюблю
з  Тобою  в  тиші
знов  
зніму  вишумлюю
і  сам  з  Тобою  їх
Життям  Твоїм  роблю


я  роджений  із  цим  і  це  й  роблю
вони  ж  ще  заняття  своє  собі  видумують...
мовляв  для  чого  ми  тут  є?
всі  товстозаді  й  товстосуми...
ніхто  так
як  ось  я  —
не  роздає...


Іще  Давид  жалівсь:
що  це  —  душа  такою  є?
Це  —  дух  жиє!!
Серце  —  Твоє-моє!
Хай  буде  Дух!!  —
І  світ  відроджений  —  полями
славу  Тройці  воспоє!
й  лісами
славу  Тройці  воспоє!

24.02.2021,
Київ


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович