В пухнасто-білій ковдрі сніговій
Ще в лісі міцно Проліски дрімають,
Заколихавши лютий холод безнадій,
Весну, мабуть, у снах уже стрічають…
Вже, мабуть, сниться передзвін струмка,
Бурульки капають що мелодійно-звучно,
Як в повноводді з снігу наповняється ріка,
Вербові котики, що влаштувались зручно.
Насправді Проліски ще міцно сплять,
Посапують під снігом, наче сонні діти,
Останні сни зимові додивитися спішать,
Хоч Сонце тепло починає вже світити…
Весна ж зупинить дрімоту зимову цю,
Холодне скине сніжно-біле покривало,
Звільнить життя з полону льоду та снігу,
Щоб Небо з ясним Сонцем обвінчало…
Весна – пора всім прокидатися від сну,
Холодні помисли повикидати з серця,
То ж Волі Господа я нині присягну,
Душі своїй подарувати щоб безсмертя…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.02.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2021
автор: Lilafea