Не довго ми зимі раділи,
Відлига в гості завітала.
І сніг, що був, ще досі білий,
У сірий перефарбувала.
Зима заплакала тужливо,
Перетворились краплі в ріки.
Було навколо так красиво,
Тепер калюжі лиш великі.
І морозець чомусь злякався,
Сніг став діватися у лісі.
Він із зимою розпрощався,
Сліди лишилися на кризі.
Проміння сонця пригріває,
Птахи уже розщебетались.
Природа на весну чекає,
А ранки небу посміхались.
Прийде вона - така красива,
Торкнеться до трави рукою.
Дощів, мелодій гучна злива,
Цілунки берега з рікою.
Розсіє ніжні первоцвіти,
І подарує насолоду.
Весні ми будемо радіти,
І збережемо її вроду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)