Крізь цю всесвітню глупу ніч…

Крізь  цю  всесвітню  глупу  ніч
Поглянь  на  мене.
Сполохай  тихий  танець  свіч  
Крізь  скло  студене..
Лети  до  мене  через  сни,
Понад  узбіччя,
У  млості  марева  весни
З  твоїм  обличчям.
Навколо  -  лиш  розпуки  пил.
Повітря  тане...
Не  віднайти  без  тебе  сил
Гоїти  рани.
Чи  стане  Долі  до  снаги
Шляхи  схрестити?
За  видноколом  лиш  сніги  -  
Не  розтопити.
Ранковим  жеврінням  зорі
Зігрій  мій  спомин.
Допоки  ще  тремтить  вгорі
Його  відгомін.
І  увіллється  дивина
В  буденність  світу  -  
В  снігах  розквітне  таїна
П'янкого  цвіту...



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904840
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: Вадим Димофф