Ода коханню

А  ти  той,  що  один  у  світі  –
Оберіг  і  обранець  мій.
Ти  і  я  –  тільки  в  нашім  літі,
Не  підвладне  воно  зимі.
А  я  та,  що  чекати  вмію
День  чи  рік,  а  чи  все  життя.
По-жіночому,  десь  –  несміло,
Нетерпляче    десь,  мов  дитя.
А  ти  той,  хто  мене  розрадить
В  час  незгоди-зла  захистить,
Хто  не  кине  під  ноги  зраді,
Відбудує  хиткі  мости.
А  я  та,  що  тебе  кохає,
Пригорнусь  під    твоє  крило.
Про  одне  Бога  я  благаю,
Щоби  поряд  воно  було.
Ти  для  мене  –  сонечко  в  небі,
Я  ж  хмаринкою  –  при  тобі,
Бо  і  в  дощику  є  потреба,
Як  душа  заблука  в  журбі.
Нас  давно  поєднало  небо,
Хоч  не  вінчані  –  не  біда.
Я  ж  не  мислю  себе  без  тебе,
Ти  ж  без  мене  будеш  ридать.
А  ти  той,  що  один  у  світі,  
А  я  та,  що  лише  твоя.
Діти  й  внуки  –  то  наші  квіти  –
З  ними  повна,  міцна  сім’я.
5.01.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: Ганна Верес