Безмежний світ, шалений і лукавий,
Багато літ у ньому я живу...
Мене ЛЮБОВ у світі цім тримає,
Я білий світ плекаю і ЛЮБЛЮ...
Природа нас ніколи не питає,
Кому кого любить, чи не любить.
І хоча молодість швидко минає,
В будь-якім віці без любові нам не жить...
По - різному у кожного буває,
Та більшість з нас уміє все життя любить...
І лише той любов свою втрачає,
Хто й дружбою не вміє дорожить...
Кожен по - своєму любити вміє
Розчарування треба вміти пережить..
І віра залишається, й надія,
Якщо умієш віддано любить...
Мого коханого давно немає,
Та він у спогадах моїх живе...
І кожен спогад в молодість вертає,
І оживля, й окрилює мене...
І хоч зима морозами вкриває,
Від спогадів вертається тепло,
Я все хороше завжди пам"ятаю,
Бо ж незабутнє почуття лишилось, як було...
Вже 21 рік коханого немає,
Та відчуваю я його тепло...
Спогад у молодість мене вертає,
Здається, ніби вчора все було...
Піду сьогодні я на цвинтар, милий,
Могилкам вашим з сином, поклонюсь..
Вірю, що це відновить мої сили,
Я вам, життю і світу усміхнусь...
Усе живе Любов в світі тримає,
Знають цю істину усі давно...
Нині мене цей Спогад повертає,
Коли усе навкруг буяло і цвіло...
Я з святом Валентина всіх вітаю,
Бажаю Миру, Любові і Тепла,
Нехай Любов в житті вас окриляє,
Наснаги додає і Сили, і Добра!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: геометрія