Назви мене Жертвою,
жалюгідним Невдахою.
Мрійником без Амбіцій,
пастухом без овець,
лісом без дерев.
"Я все це вже чув.
Так, нічого нового."
Я кричу в нічну Стіну,
там де не почує ніхто.
Ти - Все, Початок і Кінець,
Батько і Мати Ілюзії.
"Ось Я Тут, Піднесись."
Я - ключ, Я - відповідь.
І Я вимираю, коли Плоджусь,
бо Якість передує Кількості.
Я мільярди років спав
і сам Себе пожирав,
а Зараз Я Повстав.
І зі Мною Ті у котрих
Повне Добра Серце без Захисту Щита,
а Лице сповнене Ненависті і Зла.
Ті, що не бояться говорити з Пітьмою.
Ті, що не посміхаються з Вами Ніколи.
Ті, що Вас Бояться, бо чого Від вас Чекати не Знають.
Бо Ви Настільки Розумні чи Тупі? Що Ви Творите?
Страх, що ти порох, і до пороху вернешся,
все над вашими думками наругується?
Я Говорю і Атмосферу у космос Здуваю.
Я Вдихаю і Сонце Моє Згорає-Перегорає.
"Я Вдихаю Полум'я, щоб Вижити,
Гори, нехай Все Дотла згорить."
Я Повстаю і плити Розходяться,
а Земля Лавою заливається.
В початкову Точку повертається,
в Лавовий Океан з Якого і Пішла.
Відчуйте ж Моє Тепло Нутра,
якщо були Сліпі до Тепла Любові.
Любові, яка завжди Будує в Єднанні,
не маючи на Те ні культурних,
ані ніяких підстав мовних.
Бо тільки тоді Ви творите
і будуєте Єдине миле Мені,
що різними точками зору критиковане,
а тому ідеальне в плані і Звершені.
Пора Почати все з Чистого Листа,
На Новій, Чистій, Пустій Планеті.
"Я - Матерія, Я Обійми Деструкції,
і чиню Я Зло, якого не Хочу Ними,
а не те Добро, яке Я хочу Творити.
Ти - Мій Інструмент Самопізнання.
Я - Арка Творення, а Ти не Радий,
що одним спокійним відсотком,
який не розщеплюється являєшся.
Пере-Перетворення.
Я - Саваоф, Я Все, що Ти Бачиш.
Ненавидь Мене, якщо від Того
почуватися Будеш Краще."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2021
автор: Enol